Архіви рубрики ‘Сторінка медсестри’

Причини виникнення
Вітряна віспа викликається збудником сімейства герпесвірусних інфекцій – Varicella. Захворювання дуже заразне, передається від хворої людини повітряно-крапельним шляхом. Також можлива передача вірусу через плаценту від матері до дитини.

Вітрянка передається такими шляхами:

під час чхання і кашляння;
через системи вентиляції;
потоком повітря;
трансплацентарно.
Причому інфікована людина не знає про початок хвороби, тому що вірус може передаватись за 10 днів до закінчення інкубаційного періоду (до появи перших ознак), а також 10 днів після появи перших елементів висипу.

За статистичними даними до 15-16 років близько 80% людей встигають перехворіти та отримати імунітет. Частіше всього пік захворюваності припадає на осінньо-зимовий період.

Симптоми, ознаки, форми
Інкубаційний період вітряної віспи триває від 10 до 21 дня. В цей час людина відчуває себе, як завжди. Через два-три тижні з моменту інфікування розпочинається продромальний період: з’являється температура, інколи пацієнти скаржаться на епізоди нудоти та блювоти. На шкірних покривах можуть з’являтись плями.

Наступний етап хвороби характеризується появою висипу на шкірі та слизових оболонках. Вони з’являються на волосяній частині голови та тулубі. Елемент висипу отримав назву везикула (пухирець) – це утворення з безбарвним вмістом, яке через 2 доби лопається та покривається кіркою. Пухирці з’являються поступово, епізодично протягом 2-5 діб. Кожний епізод супроводжується підвищенням температури тіла.

Після завершення гострого етапу, розпочинається період згасання ознак хвороби. Він триває 7-14 діб. За цей час висип поступово зменшується і зникає. Інколи на місці везикул залишаються невеликі рубці.

Ознаки хвороби можуть відрізнятись у різних пацієнтів. Це залежить від форми протікання вітряної віспи:

Пустульозна (везикулярна). Утворюються пухирці, які згодом лопаються. Після одужання можуть залишатись рубці.
Геморагічна. Характеризується невеликими крововиливами під шкіру або слизові оболонки, через це у пухирцях утворюється геморагічний вміст.
Гангренозна. По периметру везикул утворюються осередки некрозу (відмирання), після відпадання кірок утворюються виразки.
Генералізована. Важка форма, що зустрічаються у новонароджених і характеризується появою висипу на внутрішніх органах.
Після перенесеного захворювання у дитини формується імунітет, який зберігається протягом життя. В окремих випадках, коли сили захисту знижені, можливий повторний розвиток вітрянки. Після одужання вірус перебуває в латентному стані в нервових закінченнях. Інколи провокує розвиток оперізуючого лишая.

Загальні клінічні симптоми:

утворення везикул та папул на шкірі;
свербіння в місцях висипу;
поява нових утворень;
пухирці не з’являються на долонях та підошвах.
Знаючи загальні прояви хвороби, можна вчасно звернутись до лікаря, а також ізолювати членів родини, які не перехворіли на вітрянку в дитинстві.

Вітряна віспа в дорослих
Перші висипи можуть вражати будь-яку ділянку шкіри. На обличчі пухирці з’являються трохи пізніше. Загальний стан пацієнта задовільний, може підвищуватись температура. В дорослих людей хвороба інколи протікає у важкій формі, яка характеризується такими ознаками:

блювотою; високою температурою; галюцинаціями; великою кількість пухирців.
Окрім цього, пацієнти скаржаться на появу кашлю, утруднене дихання та нежить.

Вітряна віспа у дітей
У дітей хвороба протікає значно легше ніж в дорослих, попри високу контагіозність. В рідких випадках протягом інкубаційного періоду підвищується температура, можуть з’являтись плями. Пухирці виникають не тільки на шкірі, а ще й на гортані, слизовій оболонці ротової порожнини та статевих органах.

Діагностика вітрянки
Діагноз можна встановити після збору анамнезу. Лікар оцінює скарги та оглядає висип. В окремих випадках, наприклад, якщо форма захворювання нетипова, призначаються такі лабораторні методи дослідження:

загальний аналіз крові;
імунофлуоресцентний аналіз (ІФА);
молекулярно-біологічний аналіз.
Лабораторні методи дослідження не тільки виявляють збудника, а також надають лікарю відомості про загальний стан організму та стадію хвороби.

Восени традиційно розпочинається сезон застудних захворювань. Зниження температури повітря, волога та похмура погода, зменшення кількості сонячних днів та проведення навчального процесу, коли діти та студенти збираються в аудиторіях, створюють сприятливі умови для вірусів, що значно збільшує ризик захворіти.

Разом з тим, як стверджують лікарі, багатьом випадкам застуди можливо зарадити. Тож як зберегти здоров’я в холодну пору року – поради від дитячого інфекціоніста Федора Лапія.

1. Не стимулюйте імунітет препаратами

Як би парадоксально це не звучало, але вживання “імуностимуляторів”, що обіцяють зміцнити імунітет, надмірне вживання вітамінів в кращому випадку вам не допоможуть, в гіршому – можуть стати причиною хвороби. Завжди консультуйтесь з лікарем перед тим, як почати прийом будь-яких препаратів.

2. Вакцинуйтесь

Вакцинація є найефективнішим способом профілактики грипу. Щеплення можна робити впродовж всього сезону грипу – з жовтня до березня. Імунітет після введення вакцини формується через 7–14 днів.

3. Гуляйте за будь-якої погоди

Немає поганої погоди для прогулянок. Свіже повітря і фізична активність укріплять ваш організм. Тож навіть прохолодна, дощова погода не має стати на заваді щоденних прогулянок, якщо ви хочете бути здоровими. Набагато менше ймовірності зустріти віруси застуди, в тому числі і грипу, перебуваючи на вулиці.

«Прогулянки це один з способів загартування, що не потребує значних зусиль. Таким чином будуть тренуватися судини вашого організму і ви набуватимете кращої опірності на випадок переохолодження», — говорить дитячий інфекціоніст Федір Лапій.

4. Правильно одягайтесь

Вдягайтеся за погодою. Перш за все, не занадто одягайтеся самі і оберігайте від цього своїх дітей. Шерстяний светр і пуховик при температурі +10 – це погана ідея, адже в результаті ви спітнієте і почуватиметеся некомфортно при фізичних вправах. Обирайте одяг із натуральних тканин (особливо це стосується білизни), щоб тепловий обмін відбувався нормально.

Подбайте, щоб ноги залишались сухими і теплими. Взуття має бути зручним. Уникайте вузьких чобіт, які стискають ноги.

5. Підтримуйте температурний режим в оселі

Оптимальна температура у вашій оселі – 18-22°С. Вищі чи нижчі показники негативно впливають на відчуття комфорту і стан здоров’я. Дуже важливо не лише підтримувати стабільну температуру в оселі, а й стежити за вологістю. Це особливо актуально, якщо ви користуєтесь обігрівачем.

«Висока температура в оселі може спровокувати порушення водно-сольового обміну і теплообміну, головний біль, порушення сну, шкірні захворювання, кашель, а у людей із групи ризику — підвищення тиску і серцевий напад. – говорить Федір Лапій. — Якщо ж людина довго знаходиться в холодній кімнаті, то у неї знижується опірність і порушується теплообмін, зростає ризик застудних захворювань».

6. Стежте за раціоном

Збалансоване харчування допоможе залишатись здоровим у холодну пору року. Сніданок, обід чи вечерю просто небезпечно замінювати перекусом «на ходу».

Дотримуйтесь питного режиму. Достатня кількість води в організмі є запорукою правильного обміну речовин.

7. Спіть достатньо і уникайте стресу

Щоб почуватись бадьоро і залишатись здоровим у будь-яку пору року, налагодьте режим сну. Важливо засинати до опівночі і спати близько 8 годин. Крім того, старайтесь уникати стресу і негативних емоцій.

Якщо все-таки у вас з’явились симптоми захворювання, зверніться за консультацією до свого сімейного лікаря.

КІР
Збудником є вірус Polynosa morbillorum, що належить до морбілівірусів родини параміксовірусів.
Джерело інфекції – хвора людина, навіть на атипові форми.
Збудник поширюється повітряно-крапельним шляхом із краплями мокротиння чи слини під час розмови, кашлю або чхання.
Інкубаційний період становить 9 – 17 днів.
Першими симптомами є підвищення температури тіла до 38,5 … 39,0 ˚С, сухий нав’язливий кашель, нежить, запалення зовнішньої білкової оболонки ока.
Основний симптом – плями Бельського-Філатова-Копліка – оточені червоним вінчиком сірувато-білі плями на слизових оболонках щік, губ та ясен.
На шкірі виникає плямисто-папульозне висипання: спершу на обличчі й шиї, потім на тулубі, руках та стегнах, нарешті – на нижніх кінцівках.
Хворих на кір ізолюють на п’ять днів від появи висипання, а у разі ускладнень – до десяти днів.
Діти, які контактували із хворими і раніше не хворіли, не відвідують дошкільний навчальний заклад протягом 21-го дня від дня ізолювання хворого.
Специфічна профілактика – це планова активна вакцинація згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні.
Дбаємо про здоров’я

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров’я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров’я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна – це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з’являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці.  Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.

Прокопчук Людмила Миколаївна-медична сестра Карпилівського закладу дошкільної освіти комбінованого типу “Барвінок” Рокитнівської селищної ради.

Прийняття дітей до дошкільного закладу

Перед зарахуванням дитини до ЗДО батьки повинні підготувати її до перебування у дитячому колективі: пройти повне медичне обстеження в відділі дитячої поліклініки та отримати довідку щодо стану її фізичного та психічного розвитку.

При зарахуванні дитини до конкретної групи медичний працівник дошкільного навчального закладу збирає інформацію про особливості розвитку і поведінки дитини, оцінює її стан здоров’я.

Відомості про дитину раннього віку при зарахуванні до ЗДОзаносять до історії розвитку дитини (за формою № 112/0), а дошкільного віку – до медичної карти дитини (за формою № 026/0), та повідомляють вихователю групи.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402 – ІІІ із змінами і доповненнями.

Для батьків та педагогів

Ранкове прийняття дітей

Ранкове приймання дитини до дошкільного навчального закладу щодня здійснює вихователь групи під контролем медичного працівника. Під час ранкового прийому перевіряють стан шкірних покровів дитини, проводять опитування батьків. Усім вихованцям ясельних та карантинних груп вимірюють температуру тіла. Термометри дезінфікують.

Дітей з ознаками захворювання до дошкільного закладу не приймають. Після перенесеного захворювання або тимчасової відсутності з інших причин приймання дітей дозволяють за наявності медичної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебувала під медичним наглядом.

Обов’язки медичної служби

Щоденний контроль за станом здоров’я вихованців

Медичні працівники дошкільного навчального закладу мають здійснювати постійний контроль за станом здоров’я дітей, надавати невідкладну медичну допомогу у разі гострого захворювання або травми, систематично навчати дітей правил особистої гігієни, проводити профілактичні щеплення спільно з лікарем-педіатром згідно з календарем щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ.

Щоденно медичний персонал контролює профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій, харчових отруєнь. Щоденні медичні огляди дітей допомагають своєчасно виявити ознаки захворювання у дитини, ізолювати вихованця від здорових дітей і надати невідкладну медичну допомогу. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII із змінами і доповненнями.

Обов’язки медичної служби

Контроль за організацією харчування

Медична сестра закладу дошкільної освіти відповідно до законодавства здійснює постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за безпекою харчових продуктів та готових страв; умовами та строками їх зберігання і реалізації, технологією приготування страв; виконанням норм харчування тощо. При організації харчування медичний персонал керується насамперед Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (наказ МОН, МОЗ від 17 квітня 2006 р. № 298/227) та порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (наказ МОН, МОЗ від 1 червня 2005 р. № 242/329).

Прийом дітей до ДНЗ